Каталог статей
Отдых на Черном море

1.1. У цьому рішення встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 7.1 розділу 7 цього рішення, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цим рішенням, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цим рішенням, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим рішенням.

1.4. Фізичні особи - підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) (va375202-05 ).

1.4.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку. При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України.

1.5. Не можуть бути платниками єдиного податку:

1.5.1. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор; (Підпункт 1 підпункту 1.5.1 пункту 1.5 розділу 1 набирає чинності з дня набрання чинності законом, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу).

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними Податковим кодексом України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

1.5.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005) ( va375202-05 ), діяльність у сфері аудиту;

1.5.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

1.5.4. страхові (перестрахові) брокери, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

1.5.5. фізичні особи - нерезиденти;

1.5.6. суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

1.6. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

1.7. Для цілей цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Розділ 2. Порядок визначення доходів та їх склад

2.1. Доходом платника єдиного податку є: - для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 2.3 цього розділу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2.2. До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

2.3. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

2.4. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

2.5. Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).

2.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.

2.7. У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

2.8. Доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цим рішенням, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Податкового кодексу України.

2.9. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

2.10. До складу доходу, визначеного цим розділом, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

3) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

4) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

5) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податком кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

6) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податком кодексом України;

7) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податком кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.

2.11. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 6 цього рішення.

2.12. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

2.13. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

2.14. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 1.4 розділу 1 цього рішення.

Розділ 3. Ставки єдиного податку

3.1. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).

3.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Новофедорівською сільською радою для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

3.2.1 Для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення роздрібного продажу товарів з торговельних місць на ринках встановлюється у розмірі 4 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

3.2.2 Для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за провадження господарської діяльності з надання побутових послуг населенню встановлюється у розмірі:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) послуги з ремонту взуття - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

23) послуги з ремонту годинників - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

24) послуги з ремонту велосипедів - 4 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

31) послуги з виконання фоторобіт - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

32) послуги з оброблення плівок - 6 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням - 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

36) послуги перукарень - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

37) ритуальні послуги - 7 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством - 4 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

39) послуги домашньої прислуги - 7 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням - 4 відсотки розміру мінімальної заробітної плати.

3.2.3 Для другої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення господарської діяльності з виробництва та/або продажу товарів, діяльності у сфері ресторанного господарства встановлюється у розмірі:

1)оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2)магазин, торговельний павільйон, кіоск, відділ та секція в магазині, аптека та аптечний кіоск – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

3)автомагазин, розвозка, інші види пересувної торговельної мережі, лоток, прилавок, інші види торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

4)фабрика-кухня, фабрика - заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, диско бар, нічний клуб, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства, роздрібний продаж пива та столових вин – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

5) роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

6)виробництво хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, круп, олії, ковбасних виробів – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

3.2.4 Для другої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та /або населенню, встановлюється у розмірі:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) послуги з ремонту взуття - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням - 10 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням -15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

23) послуги з ремонту годинників - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

24) послуги з ремонту велосипедів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

31) послуги з виконання фоторобіт - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

32) послуги з оброблення плівок - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

36) послуги перукарень - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

37) ритуальні послуги - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

39) послуги домашньої прислуги - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

41) послуги з пасажирських перевезень на таксі - 10 відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

42) послуги з пасажирських перевезень на автобусі, мікроавтобусі - 18 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

43) послуги з вантажних перевезень - 18 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

44) послуги з установки систем сигналізації, охоронна діяльність - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

45) послуги електро- та інших лабораторій - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

46) адвокатські, юридичні та консультативні послуги - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

47) монтаж та ремонт сантехнічного, та електрообладнання, водопровідних та каналізаційних мереж, мереж теплопостачання - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

48) спортивно-оздоровчі та інші медичні послуги, послуги сауни - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

49) послуги асенізаційних машин - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

50) послуги з ремонту та будівництва індивідуального житла, садових будинків, гаражів - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

51) послуги з виготовлення пам’ятників - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

52) послуги з обміну, купівлі та продажу рухомого і нерухомого майна, надання рухомого майна в оренду - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

53) косметичні послуги, послуги з манікюру, педикюру - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

54) послуги з утримання ринків - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

55) надання туристичних та екскурсійних послуг - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

56) послуги з шиномонтажу - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

57) надання бухгалтерських послуг - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

58) інші послуги - 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

3.3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої і другої груп у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1 і 2 пункту 1.4 розділу 1 цього рішення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому рішенні;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

3.4. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

3.5. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

3.6. Ставки, встановлені пунктом 3.3 цього рішення, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.4 розділу 1 цього рішення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.4 розділу 1 цього рішення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Розділ 4. Податковий (звітний) період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний квартал.

4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

4.3. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

4.4. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, який є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

4.5. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

Розділ 5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

5.3. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

5.4. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

5.5. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 5.1 цього рішення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

5.6. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

5.7. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

Розділ 6. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

6.1. Платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктом 6.1.1 цього пункту.

6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються Міністерством фінансів України.

6.2. Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 5.1 розділу 5 цього рішення. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.4 розділу 1 цього рішення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

6.3. Платники єдиного податку другої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 1.4 розділу 1 цього рішення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 6.5.1, 6.5.2, 6.5.5 цього розділу.

6.5.1. Платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.4 розділу 1 цього рішення, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи. При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої групи, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом

5.1 розділу 5 цього рішення. Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду. 6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 5.1 розділу 5 цього рішення;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

6.5.3. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому рішенні, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій. 6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення. При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 6.5 і 6.6 цього розділу. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України .

6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду. Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 6.5 і 6.6 цього розділу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 6.2 і 6.3 цього розділу, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

6.10. Платники єдиного податку першої та другої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Розділ 7. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

7.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цим рішенням;

2) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

3) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

7.2. Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 7.1 цього розділу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України. У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

7.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом України функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Розділ 8. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування

8.1. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів

8.1.1-8.1.3 цієї статті.

8.1.1. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

8.1.2. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

8.1.3. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податковим кодексом України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 1.4 розділу 1 цього рішення. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цим рішенням. При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується Міністерством фінансів України.

8.2. Відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 8.2.1-8.2.3 цього розділу.

8.2.1. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

8.2.2. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цього рішення), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

8.2.3. Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 1.4 розділу 1, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.7 розділу 1 цього рішення, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

4) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

5) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

6) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

7) у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

8.3. У заяві зазначаються такі обов'язкові відомості:

1) найменування суб'єкта господарювання, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 (va375202-05 ), у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються;

5) обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;

6) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах;

7) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

8.3.1. До заяви включаються відомості (за наявності) про:

1) зміну прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) зміну провадження господарської діяльності;

3) зміну видів господарської діяльності;

4) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

5) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

8.3.2. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

8.4. У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

8.5. У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

8.6. Форма та порядок подання заяви встановлюються Міністерством фінансів України.

Розділ 9. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку

9.1. Свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

9.2. Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби.

9.3. Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

9.4. Платникам єдиного податку першої і другої груп, які провадять кілька видів господарської діяльності, на які встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво платника єдиного податку.

9.5. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

9.6. У випадках, передбачених пунктом 8.1.2 розділу 8 цього рішення, свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

9.7. У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цим розділом для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

9.8. У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

9.9. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам розділу 1 цього рішення;

2) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

9.10. Форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва встановлюються Міністерством фінансів України.

Встановлена Міністерством фінансів України форма свідоцтва є обов'язковою до застосування на всій території України.

9.11. У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються такі відомості:

1) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 ( va375202-05 ), у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються;

5) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 76 дата виписки свідоцтва.

9.12. До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо:

1) прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) провадження господарської діяльності;

3) видів господарської діяльності.

9.13. За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у пункті 9.12 цієї статті, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею.

До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.

9.14. Оригінал свідоцтва платника податку зберігається у платника податку та пред'являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва платника податку повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника.

9.15. Свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у випадках та у строки:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;

2) припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим рішенням, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;

4) здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

5) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;

6) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;

7) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.7 розділу 1 цього рішення, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

9.15.1. Анульоване свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав, протягом 10 днів з дня анулювання.

9.16. У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цим рішенням, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки.

9.17. У разі якщо після анулювання свідоцтва платника єдиного податку не погашено податковий борг, який виник внаслідок обставин, зазначених у пункті 9.15 цього рішення, погашення такого податкового боргу здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податковим кодексом України.

Розділ 10. Відповідальність платника єдиного податку

10.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.