Житлово-будівельні питання. - Форум Железного Порта

установлен срок для рассмотрения документов и выдачи или отказа в выдаче разрешения – 10 рабочих дней со дня регистрации документов;

в порядке предусмотрен исчерпывающий перечень основания для отказа в выдаче разрешения;

именно на инспекцию возложена обязанность по информированию местных органов самоуправления о выдаче разрешений на осуществление подготовительных работ без ограничения сроков для осуществления этих действий;

отсутствие ограничений сроков на повторную подачу заявления застройщиком.

Определенные видоизменения претерпел и порядок выдачи разрешений на выполнения строительных работ. Единственное упущение - он продолжает действовать параллельно с неотмененным приказом Госкомстроя "Об утверждении Положения о порядке предоставления разрешения на выполнение строительных работ" от 5 декабря 2000 года, сохраняющего в силе старый порядок выдачи разрешений на выполнение строительных работ.

В случае устранения коллизии, застройщикам предстоит освоить некоторые особенности получения разрешений на выполнение строительных работ. Так, пакет документов, стандартно предоставляемых застройщиком, будет дополнен пакетом документов от генподрядчика, что и было предусмотрено статьей 29 Закона "О планировании и застройке территорий".

Чем-то напоминает пакет документов для выдачи лицензии на строительные работы, но с законом не поспоришь. Пакет документов включает не предусмотренную упомянутой статьей проектную декларацию в случаях строительства жилых объектов с привлечением средств от третьих лиц, что в целом объясняется требованиями Закона "О финансово-кредитных механизмах и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью".

Следует отметить, что сохранен месячный срок на принятие решение инспекцией о выдаче или отказе в выдаче разрешения. И только для строительства объектов для Евро-2012 данный срок сокращен до 10 рабочих дней. Прогрессивно то, что срок действия разрешения на выполнение строительных работ привязан к сроку действия договора генерального подряда.

Соответственно, внося изменения в договор генерального подряда в части срока строительства, можно создавать основания для продления действия разрешения, но не более чем на 1 год.

Кроме того, введены основания для аннулирования разрешения на выполнение строительных работ. К числу нестандартных и неоднозначных оснований можно отнести неосуществление строительных работ на протяжение трех месяцев с момента выдачи разрешения, что заставит многих застройщиков, попавших в подобную ситуацию, задуматься о консервации объекта для сохранения силы выданного разрешения. На данный момент подобная мера не популярна среди застройщиков, приостанавливающих строительные проекты, но не проводящих консервацию объекта во избежание дополнительных расходов.

Позитивным нововведением можно считать расширение перечня работ (с 10 до 36), не требующих получения разрешения на выполнение строительных работ. Например, такие извечно проблемные, но популярные работы, как установление или закрытие дверных или оконных проемов, увеличение жилой или вспомогательной площади путем демонтажа перегородок, печей, каминов, витрин, остекления лоджий и балконов, оказались не отнесенными к строительству и не требующими получения разрешения на выполнение строительных работ.

Это позволят гражданам вполне легально без разрешения на выполнение строительных работ и, соответственно, без последующего принятия в эксплуатацию осуществлять указанные работы с последующим отражением осуществленных изменений в техническом паспорте на квартиру.

Увидеть постановление КМУ "Некоторые вопросы предоставления разрешений на выполнение подготовительных и строительных работ" в действии, вероятно, нам удастся по истечению трех месяцев, в течение которых Минрегионстрой обязали привести в соответствие действующие нормативно-правовые документы.

Розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг здійснюють виконавці/виробники і подають їх на затвердження вищезазначеним органам місцевого самоврядування згідно з нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» зобов’язує виконавця/виробника у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг не пізніше ніж за ЗО днів повідомити про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.

Контроль за формуванням, встановленням та застосуванням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги здійснюють Державна інспекція з контролю за цінами, Антимонопольний комітет України (у випадку коли такі послуги надаються виконавцями/виробниками, які є суб’єктами природних монополій) та органи прокуратури, в межах їх повноважень визначених законодавством.

Стосовно чинності тарифів на житлово-комунальні послуги, передбачених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.01.2009 р. № 95 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 96 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» та № 97 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» інформуємо.

Відповідно до Конституції України особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади, що встановлено Законом України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.

У зв’язку з чим, вищезазначені розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги державній реєстрації в органах юстиції не підлягали та набрали чинності з дня їх оприлюднення в газеті «Хрещатик» від 31 січня 2009 року № 8/1(3454).

При цьому, дію вказаних розпоряджень зупинено згідно з ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2009 року.

Щодо нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції

Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Таким чином, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації, які прийнято відповідно до функцій місцевого органу виконавчої влади, підлягають державній реєстрації у Головному управлінні юстиції в місті Києві.

Зазначене зокрема стосується нормативно-правових актів, прийнятих Київською міською державною адміністрацією, як місцевим органом виконавчої влади, на виконання пунктів 12 та 13 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Так, Київська міська державна адміністрація наділена повноваженнями регулювати (встановлювати), зокрема:

* тарифи на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює в звичайному режимі руху);
* тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров’я;
* граничні розміри плати за послуги, що надаються ринками з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
* граничний розмір плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах.

Об’єкти нерухомого майна, що підпадають під сферу дії постанови поділено на чотири категорії:

* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна цієї категорії здійснюється на підставі висновку про технічний стан будинку (будівлі), складеного бюро технічної інвентаризації і документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти будівництва.
* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 200 м2 включно, кількість надземних поверхів яких не перевищує двох, з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 100 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року
* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 350 м2 включно з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 150 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року
* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею більш як 350 м2 з господарськими спорудами і будівлями, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року.

Підставою ж для оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна другої, третьої та четвертої категорії є сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам, який видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі заяви забудовника. Звертаємо увагу, що таку заяву має бути подано до 31 грудня 2010 року.

Для одержання сертифіката, крім заяви, забудовник подає ще ряд документів, зокрема, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт нерухомості. При цьому, подання до інспекції вказаного документу є обов’язковим для всіх чотирьох категорій об’єктів нерухомого майна зважаючи на вимоги статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (частини перша – третя вказаної статті).

Проте, прийняття Урядом постанови не звільняє забудовників від адміністративної відповідальності за самовільне будівництво будинків та споруд, яка передбачена статтею 97 Кодексу про адміністративні правопорушення, і тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оформлення та видача сертифіката здійснюється в день пред’явлення документів про внесення плати за видачу сертифіката та сплату штрафу. Датою прийняття приватної будівлі в експлуатацію вважається дата видачі сертифіката.

Виселення являє собою не що інше, як примусове вилучення житлової площі і розглядається як крайній захід, що підлягає застосуванню тільки у випадках і в порядку, що прямо передбачені законом.

Житлове законодавство встановлює три види виселення:

1) з наданням іншого благоустроєного житлового приміщення;

2) з наданням іншого житлового приміщення;

3) без надання житлового приміщення.

Випадки, коли виселення допускається з наданням іншого благоустроєного житлового приміщення

Громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо:

будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;

будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;

будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Також з наданням іншого благоустроєного житлового приміщення виселяються офіцери, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби Збройних Сил України і прирівняні до них особи, звільнені з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також особи, які проживають разом з ними. У тому ж порядку підлягають виселенню з військових містечок інші особи, які втратили зв’язок із Збройними Силами України.

Крім того, у разі ліквідації дитячого будинку сімейного типу батьки-вихователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення, а в разі відмови - підлягають виселенню з наданням їм іншого благоустроєного жилого приміщення.

У разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв’язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду.

З наданням іншого жилого приміщення може бути виселено:

- працівників, які припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями, які надали житлове приміщення, у зв’язку зі звільненням за власним бажанням без поважних причин або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину;

- громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, стосовно яких позбавлені батьківських прав;

- батьків-вихователів, усунених від подальшого виховання дітей.

Виселення з наданням іншого житлового приміщення може відбуватися тільки в судовому порядку.

Випадки, коли виселення відбувається без надання іншого житлового приміщення

Виселення без надання іншого житлового приміщення може настати у разі:

1) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;

2) використання житла наймачем або особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням;

3) систематичного порушення наймачем або особами, за дії яких він відповідає, прав та інтересів сусідів;

4) незаконного зайняття житлового приміщення;

5) визнання ордера на житлове приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер.

Житловий кодекс передбачає, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад 6 місяців. Процедура визнання особи провадиться в судовому порядку.

І

Приватизацією є відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках державного житлового фонду на користь громадян України.

До об'єктів, що підлягають приватизації, належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Законом встановлено перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, а саме: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств та установ, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, реґіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приватизація здійснюється шляхом:

- безоплатної передачі громадянам житлових приміщень з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;

- продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам, що мешкають в них або перебувають у черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Якщо загальна житлова площа, що підлягає приватизації, не перевищує зазначених вище розмірів, то житлове приміщення передається наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Якщо загальна площа приміщення перевищує площу, яку сім'я наймача має право отримати безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації, або грошима. Сума доплати визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними:

- однокімнатні квартири;

- приміщення, одержані у разі знесення або відселення всіх сімей з будинків (частин будинків), які належали їм на правах власності, якщо вони не одержали за ці приміщення грошової компенсації;

- приміщення, в яких мешкають громадяни, котрим встановлена відповідна пільга Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- приміщення, в яких мешкають громадяни, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, інваліди I і II груп, інваліди з дитинства, ветерани праці, що пропрацювали: не менше 25 років - жінки, не менше 30 років - чоловіки, ветерани Збройних Сил та репресовані особи, реабілітовані згідно з Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";

- приміщення, в яких мешкають сім'ї загиблих при виконанні державних і громадських обов'язків та на виробництві;

- приміщення, в яких мешкають військовослужбовці, котрим встановлена пільга Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- приміщення, в яких мешкають багатодітні сім'ї (тобто сім'ї, що мають трьох і більше неповнолітніх дітей).

1. Звернутися в ЖЕК з паспортами (свідоцтвами про народження):

- заповнити бланк "форма N4", в якій перераховуються всі зареєстровані і проживаючі в квартирі, що приватизовується, а також новонароджені і тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житлі, також вказується вся інформація необхідна для складання приватизаційних документів (номер особового рахунку, майдан квартири і так далі);

- надати копію квартирного ордера і довідку з попереднього місця проживання (для тих, хто прописався в квартирі, що приватизовувалася, після 1993 року) про те, що право на приватизацію ще не використане;

- отримати в ЖЕКу технічний паспорт на квартиру, який видає майстер або технічна служба ЖЕКу;

- заповнити заяву на приватизацію з підписами всіх членів сім'ї (причому всі члени сім'ї повинні прийти в ЖЕК особисто, оскільки їх підписи завіряються начальником ЖЕКу).

2. Звернутися у відділ приватизації місцевої державної адміністрації з наступними документами:

- паспорт або інший документ, що засвідчує особу, а особам до 16-лет – свідоцтво про народження (ксерокопії);

- ідентифікаційний номер (ксерокопія);

- заява на приватизацію житла (із завіреними начальником ЖЕКу підписами);

- довідка з ЖЕКу - форма N4;

- технічний паспорт квартири, що приватизовується;

- за наявності у наймача або членів його сім'ї пільг на безкоштовну приватизацію займаного житла незалежно від розміру спільного майдану до заяви додається відповідний документ (копія посвідчення, довідка і інше), підтверджуюче право на пільгові умови приватизації;

- розпорядження (вирішення) органу приватизації про передачу квартири у власність. Після цього необхідно отримати свідоцтво про право власності на квартиру, яке видається органом приватизації протягом місяця з моменту реєстрації заяви.

3. Звернутися в органи БТІ для реєстрації права власності на квартиру.

Свідоцтво про право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органах технічної інвентаризації. Реєстрація права власності в БТІ займе не більше місяця з моменту подачі заяви.

Перелік документів, необхідних для приватизації

* Паспортні дані всіх зареєстрованих громадян на житловій площі, що приватизовується, у тому числі дітей від 14 років.
* Для офіцерів, що діють, і офіцерів запасу: копії посвідчень особи офіцера, або довідку з військкомату що містить реквізити цього документа.
* Копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей, зареєстрованих на площі, що приватизовується.
* Копії свідоцтв про смерть громадян, які були зареєстровані на площі, що приватизується.
* Копії документів, підтверджуючих зміну прізвища, імені, по батькові.
* Нотаріальні копії документів, підтверджуючих участь в приватизації, якщо ким-небудь з членів сім'ї було використано право на приватизацію.
* Якщо ви міняли місця проживання в період з 06.1991 р. по теперішній час, необхідно надати виписку з будинкової книги зі всіх місць мешкання.
* Довідку про неучасть в приватизації.
* Нотаріальна відмова від повнолітнього члена сім'ї (в разі небажання брати участь в приватизації).
* Копії квитанцій про оплату комунальних послуг за останні три місяці.
* Свідоцтво про узаконене перепланування, якщо таке було проведено.

Виписки з будинкової книги житлового приміщення, що приватизовується, дійсна не менше 20 днів до моменту пред'явлення.

Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу.

Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пільги по квартирній платі та платі за комунальні послуги встановлюються законодавством.

Перелік пільг на житлово – комунальні послуги встановлені законодавством України:

* Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії : 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Діти, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, яким встановлено інвалідність, пов’язану з цією катастрофою: 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Неповнолітня дитина померлого громадянина – учасника ЧАЕС: 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Вдова (вдовець) ліквідатора ЧАЕС І, ІІ та III категорії, опікун: 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Учасники бойових дій ВВВ: 75% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них: 100% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Учасники війни, сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліди ВВВ): 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ): 100% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Вдови (вдівці) та батьки загиблого Героя Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями “За відвагу”, Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період ВВВ: 100% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Особи, що мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної праці та повні кавалери ордена Трудової Слави, Герої України): 100% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Вдови (вдівці) померлих осіб з особливими трудовими заслугами, Героя Соціалістичної Праці та повного кавалера ордена Трудової Слави, Героя України: 100% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Реабілітовані особи: 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги). Пільги з оплати жилої площі, комунальних послуг та проїзду надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну
* Діти війни: 25% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом: 100% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Колишній неповнолітній в’язень концтабору, гетто: 75% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
* Колишній в’язень концтабору, гетто та дружина/чоловік померлих жертв нацистських переслідувань: 50% в межах норм квартирної плати та комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).

Пільги надаються громадянам з моменту звернення до управління соціального захисту населення за місцем проживання.

Соціальним житлом є житло, що перебуває у спеціальному житловому фонді соціального призначення та безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту. Таким житлом може бути квартира в багатоквартирному жилому будинку чи (одноквартирний) жилий будинок. Надається соціальне житло на підставі договору найму на певний строк. Соціальне житло не підлягає ні приватизації, ні продажу, ні відчуженню в будь-який інший спосіб. Соціальне житло неможливо також передати у заставу. Отже, громадяни, яким надано соціальне житло, мають право лише на тимчасове користування ним згідно з договором найму, що укладається між наймачем соціального житла і відповідним органом місцевого самоврядування.

До житлового фонду соціального призначення належать також соціальні гуртожитки, тобто тимчасове житло, яке надається громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку. Забезпечення громадян соціальними гуртожитками відбувається за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання. І проживати у соціальному гуртожитку вони мають право до отримання повноцінного соціального житла (квартири або одноквартирного житлового будинку).

Плата за соціальне житло

За користування соціальним житлом справляється плата, яка складається з плати за:

1) найм житла;

2) утримання жилих будинків та прибудинкових територій;

3) комунальні послуги.

Орган місцевого самоврядування повинен встановлювати розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально. При встановленні розміру плати за соціальне житло враховуються:

1) середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім'ї, які з ним проживають, за попередній рік з розрахунку на одну особу; вартість майна, що знаходиться у власності наймача та членів його сім'ї; інші обставини, які безпосередньо впливають на майновий стан наймача;

2) загальна площа житла;

3) кількість осіб, які в ньому проживають;

4) перелік отриманих житлово-комунальних послуг;

5) місце розташування жилого будинку.

Хто має право на отримання соціального житла та в якій черговості

Право на отримання соціального житла мають громадяни України, які потребують соціального захисту. Для отримання соціального житла громадянин повинен стати на соціальний квартирний облік. Такий облік здійснюється органами місцевого самоврядування за місцем проживання. На соціальний квартирний облік беруться не позбавлені цивільної дієздатності громадяни, що досягли 18 років:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання, або які мають право на поліпшення житлових умов;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі є меншим від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. При визначенні середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на облік.

Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості.

Право позачергового отримання соціального житла мають:

1) інваліди війни - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;

2) особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

3) колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;

4) дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;

5) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 - протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;

7) діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності у них права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі - протягом місяця;

8) діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав, і які проживають в установах соціального захисту населення - після досягнення повноліття;

9) громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;

10) громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції.

Право першочергового отримання соціального житла мають:

1) учасники бойових дій, а учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

2) учасники війни та особи, прирівняні до них законодавством України;

3) інваліди I і II груп;

4) особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

5) Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу";

6) колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків;

7) колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їхніх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;

8) особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

9) громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується Міністерством охорони здоров'я України;

10) сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох і більше дітей, а також у разі народження близнюків;

11) сім'ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства I чи II групи;

12) звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;

13) сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов'язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;

14) особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;

15) молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;

16) сім'ї з неповнолітніми дітьми;

17) вагітні жінки;

18) особи, які втратили працездатність;

19) пенсіонери.

Порядок взяття на соціальний квартирний облік

Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування на підставі їхньої письмової заяви. До заяви необхідно додати документи, які підтверджують обґрунтованість визнання громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.

Громадянинові, який подав заяву, органом місцевого самоврядування видається розписка в одержанні документів з обов'язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання.

Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на облік приймається відповідним органом місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви та інших представлених документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання документів.

Орган місцевого самоврядування не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

З громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, з дати взяття його на облік укладається договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку.

Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі наявності підстав, передбачених Законом, а саме:

1)непредставлення необхідних документів, мова про які йшла вище;

2) подання документів з виправленнями;

3) подання документів, які не підтверджують можливість визнання громадянина таким, що потребує надання соціального житла;

4) подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік.

Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинне містити підстави відмови з обов'язковим посиланням на порушення, що передбачені вище. Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на соціальний квартирний облік видається (направляється) заявнику не пізніше трьох робочих днів від дня прийняття такого рішення.

Договір найму соціального житла

Підставою для вселення у відповідну соціальну квартиру чи будинок є договір найму соціального житла, який є письмовою угодою, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець)- передає іншій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.

У договорі мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування соціальним житлом. Наймач соціального житла має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. А на вселення до батьків неповнолітніх дітей згоди не потрібно.

Органом місцевого самоврядування, що надав соціальне житло, проводиться щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім'ї, що з ним проживають. У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу стане вищим за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожитковий мінімум, то це буде підставою для розірвання договору найму соціального житла.

У випадку розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім'ї зобов'язані протягом трьох місяців добровільно звільнити жиле приміщення. При незгоді добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім'ї можуть бути виселені за рішенням суду.

Договір найму соціального житла може бути розірваний на вимогу наймача в будь-який час. На вимогу наймодавця такий договір може бути розірваний лише за рішенням суду.

1. Громадяни України, які постійно проживають або тимчасово перебувають в Україні. Постійно проживаючі, громадяни України посвідчують свою особу національним паспортом громадянина України (нового зразка) або паспортом колишнього СРСР з відповідною відміткою щодо належності до громадянства України (старого зразка) та про прописку. Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, можуть тимчасово перебувати в Україні необмежене за дійсними паспортами громадянина України для виїзду за кордон (нового зразка) з відміткою про реєстрацію в консульському представництві України за кордоном.

2. Іноземні громадяни, які постійно проживають в Україні. Ця категорія іноземних осіб проживає в Україні по своїх національних паспортах та українських документах - посвідок на проживання в Україні для іноземців з відміткою про прописку. Тимчасово пербуваючі іноземні громадяни (без дипломатичного статусу) перебувають в Україні за своїми національними паспортами з відповідною українською візою на право вїзду та перебування в Україні. Національні паспорти цих іноземних громадян, в тому числі працюючих в Україні, повинні бути зареєстровані протягом трьох днів в органах внутрішніх справ на термін дії української візи. Іноземці, які навчаються в учбових закладах України реєструються на термін дії угоди на навчання в конкретному учбовому закладі. Термін дії української візи при цьому не враховується. Тимчасово перебуваючі іноземні громадяни, які вїжджають в Україну безвізове, відповідно до Міжурядових угод, повинні зареєструвати свої національні паспорти протягом трьох днів в органах внутрішніх справ.

3. Особи без громадянства, які проживають в Україні. Ця категорія осіб проживає в Україні на підставі українських документів посвідок на проживання в Україні для осіб без громадянства з відміткою про прописку. Особи без громадянства, які тимчасово вїхали в Україну з країн їх постійного проживання повинні зареєструвати в органах внутрішніх справ свої документи, що видані державами їх постійного проживання на термін дії вїздної української візи. Особи цієї категорії, які вїхали в Україну на навчання, реєструють свої документи в органах внутрішніх справ на термін дії угоди на навчання.

4. Біженці проживають в Україні на підставі посвідчень біженця, виданих міграційними службами Державного комітету національностей та міграції України. Ці особи повинні зареєструватись в органах внутрішніх справ на термін дії посвідчення біженця.

Іноземні громадяни, які вїжджають в Україну з метою працевлаштування реєструють національні паспорти в органах внутрішніх справ на термін дії дозволу на працевлаштування, що видається Державним центром зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України. З метою зайняття підприємницькою діяльністю на території України іноземні громадяни реєструють національні паспорти в органах внутрішніх справ на термін дії дозволів на підприємницьку діяльність.

Громадяни іноземних країн, які вїжджають в Україну з іншою метою, реєструють свої національні паспорти в органах внутрішніх справ на термін, який вказаний у клопотанні юридичних та фізичних осіб, що знаходяться в Україні.

Постійне або тимчасове проживання громадянина за відповідною адресою повинно бути у встановленому порядку зареєстровано в органах внутрішніх справ або у виконкомах селищних та сільських Рад з метою статистичного та персонального обліку населення.

Прописка може бути тимчасовою або постійною. Тимчасово прописуються громадяни, які прибули для тимчасового проживання із однієї місцевості в іншу в строк, більший ніж півтора місяця.

Постійна прописка надається громадянам, постійно проживаючим у даному населеному пункті або прибулим у нього для постійного проживання. Громадяни, які прибули із однієї місцевості в іншу на строк до півтора місяця, повинні зареєструватися в установах або у посадових осіб, у віденні яких знаходяться будинки чи інші житлові приміщення, де зупинився прибулий.

В деяких випадках для прописки потрібна особиста явка громадянина в орган внутрішніх справ. Особи, звільнені із місць позбавлення волі, повинні з'явитися в орган внутрішніх справ, маючи довідку про звільнення. З ними проводиться профілактична бесіда, встановлюються подальші наміри, може бути здійснена допомога у працевлаштуванні. Вони беруться на облік, а по відношенню до відповідної категорії встановлюється адміністративний нагляд.

Особиста присутність потрібна для прописки громадян, які не виписались з останнього місця проживання, для встановлення причин невиписки. Особа не може бути прописана постійно одразу в двух місцях, бо це заплутає статистичні та персональні обліки населення.

На всих прописуємих (постійно або тимчасово) заповнюються адресні листки прибуття, котрі направляються в адресно-доаідкове бюро, де вкладуються в картотеки ведення адресно-довідкової роботи.

Паспорти та інші документи у триденний строк надсилаються у підрозділи паспортної служби органів внутрішніх справ або у відповідні виконкоми селищних або сільських Рад.

Особи, яким відмовлено у прописці, повинні виїхати із даного населеного пункту у семидобовий строк.

Органи внутрішніх справ, виконкоми селищних, сільських Рад проводять виписку громадян із свого місця проживання. Громадяни повинні виписуватися, якщо вони вибувають в іншу місцевість для постійного або тимчасового проживання на строк більше ніж півтора місяця, за виключенням вибулих у відрядження, відпочинок та лікування. Громадяни повинні виписуватися при переїзді на другу адресу в середині одного населеного пункту.

У паспортах вибуваючих проставляються штампи про виписку, а в картках прописки або домових книгах робиться відмітка, куди відбула особа, яка виписалась. На вибулих заповнюються листки вибуття, котрі направляються в адресно-довідкові бюро, де вони вкладаються у картотеки, а листки прибуття на цих осіб із картотек вилучаються.

ФАБУЛА
Действительно, 15 октября 2009 года вступил в силу Временный порядок приема в эксплуатацию завершенных строительством частных жилых домов усадебного типа, дачных и садовых домов с хозяйственными сооружениями и строениями, построенных без разрешения на выполнение строительных работ, утвержденный постановлением КМУ от 09.09.2009 № 1035 (далее - Временный порядок). Он предусматривает упрощенную процедуру выдачи застройщикам сертификата соответствия - документа, подтверждающего прием в эксплуатацию частного дома.

Разрешения, прием в эксплуатацию, сертификат… Зачем это нужно, ведь жить в доме можно и так? Можно, но все дело в том, что, построив без разрешения властей на своей земле дом, вы не становитесь его собственником. Этот парадокс прямо закреплен частью 2 ст. 376 Гражданского кодекса. То есть передать его по наследству или продать нельзя.

А вот по Закону Украины "О планировании и застройке территорий" основанием для оформления права собственности на завершенные строительством объекты недвижимости является сертификат соответствия (ранее документ назывался свидетельством), получить который можно в инспекции государственного архитектурно-строительного контроля (ст. 30-1 Закона).

В целом масштаб существующей проблемы можно оценить по словам Министра регионального развития и строительства Василия Куйбиды о том, что только в сельской местности количество самостроев составляет примерно полтора миллиона.

Так вот, Временный порядок предполагает, что подав в инспекцию государственного архитектурно-строительного контроля по месту нахождения самостроя заявление о принятии его в эксплуатацию, приложив к нему некоторые документы и уплатив символический штраф по ст. 97 Кодекса об административных правонарушениях, можно получить сертификат соответствия. Все это, с учетом оплаты стоимости самого сертификата, обойдется застройщику в сумму около шестисот гривен. Такая себе дачная амнистия.

Стоит еще уточнить, что узаконить можно лишь дома, построенные в период с 5 августа 1992 года до 1 января 2008 года, а заявление надо успеть подать до конца 2010 года.

Полезная для граждан и государства (в плане наполнения бюджета) идея. Но, как известно, дьявол прячется в мелочах.

Первое, обо что можно споткнуться, попытавшись реализовать предоставленную Кабмином возможность, - это сбор документов.

Согласно Временному порядку, в инспекцию государственного архитектурно-строительного контроля необходимо подать:

- справку о согласовании принятия частного строения в эксплуатацию, выданную на основании решения исполкома местного совета (форма справки приводится в приложении к Временному порядку);

- техпаспорт частного строения, выданный БТИ.

Это для узаконивания частных домов общей площадью до 200 кв. метров, и не более чем двухэтажных, с хозяйственными сооружениями и строениями общей площадью до 100 кв. метров.

Если вы живете лучше, то дополнительно в инспекцию нужно будет представить:

- документ, удостоверяющий право собственности или пользования земельным участком, на котором размещен самострой;

- отчет о проведении технического осмотра (обследования) на предмет соответствия частного строения государственным стандартам, строительным нормам и правилам, нормативным актам по пожарной безопасности, санитарному законодательству, действовавшим на момент завершения строительства, составленный организацией, которая имеет на это соответствующую лицензию. Этот отчет должен быть согласован с органом государственного пожарного надзора и государственной санитарно-эпидемиологической службой.

Так вот, порядков согласования принятия объекта строительства в эксплуатацию органами местного самоуправления пока нет. Есть лишь соответствующая рекомендация Кабмина (п. 4 постановления от 09.09.2009 № 1035) их разработать и утвердить. Когда она будет выполнена и будет ли выполнена - неизвестно.

Кроме того, документацию на большие дома придется согласовывать с пожарным надзором и санэпидемслужбой. Учитывая, что дом строился без разрешения, наверняка найдутся резонные причины для того, чтобы отказать. Или: давайте решать вопрос.

Еще одной проблемой, которая может иметь неприятные последствия, является то, что сертификат, который выдается согласно Временному порядку, и сертификат, предусмотренный Законом "О планировании и застройке территорий", как основание для оформления права собственности на недвижимость, - разные документы.

Поскольку разрешения на строительство вы не получали, то говорить о соответствии дома проектной документации не корректно. Поэтому согласно Временному порядку сертификат подтверждает лишь соответствие строений государственным строительным нормам, стандартам и правилам (п. 2).

Таким образом, Кабмин фактически ввел новый правоустанавливающий документ, который не предусмотрен законом. А как показала практика применения спорного с правовой стороны постановления КМУ о моратории на проверки субъектов хозяйствования, суды при решении споров отдают предпочтение строгому закону, а не правительственному акту, который облегчает жизнь людям (подробнее об этой проблеме читайте в материале ЛІГА:ЗАКОН "Постановление № 502: иллюзия защищенности").

Кроме всего прочего, нельзя не заметить, что Временный порядок приема в эксплуатацию обходит стороной интересы третьих лиц.

Частью 5 ст. 376 ГК установлено, что суд может признать за собственником или пользователем земельного участка право собственности на самовольно построенное недвижимое имущество, но лишь при условии, что это не нарушает прав иных лиц.

В противном случае, а также если существенно нарушены строительные нормы и правила, суд по иску соответствующего органа государственной власти или органа местного самоуправления может вынести решение, которым обязать лицо провести соответствующую перепланировку или даже снести дом (ч. 7 ст. 376 ГК).

Получается, ввязываясь в процедуру введения самостроя в эксплуатацию, вполне можно нажить себе и неприятности со стороны местных органов и соседей.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Таким образом, ожидать положительного эффекта от реализации правительственного постановления все же не стоит. К сожалению, помимо правовых препятствий, на пути застройщика находится (как это принято в Украине) сонм чиновников, без помощи которых в организации решения вопроса просто никуда.

Представляется, что более правильным путем было бы закрепление дачной амнистии на законодательном уровне. Учитывая изложенное выше, обязательными условиями для легализации самостроев должны быть закреплены наличие права собственности на земельный участок, на котором размещен дом, соблюдение строительных норм и правил, а также отсутствие нарушений прав иных лиц.

Наказ Мін’юсту від 17.02.2010 р. №324/5 «Про впорядкування відносин щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно»

Змінами до Наказу Мін’юсту від 07.02.2002 р. №7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» встановлено, що до створення єдиної системи органів держреєстрації прав та формування Держреєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» держреєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснює БТІ.

Зазначимо, що Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно доповнено новим п. 2.2, де визначено, що у разі реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладені або змінені після набрання чинності Законом «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», до БТІ, крім документів, передбачених цим Положенням, необхідно також надавати:

— завірену копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій має бути викладено стислий зміст порушених зобов’язань, вимогу про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги;

— документ, який підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя;

— звіт про оцінку предмета іпотеки;

— витяг з Держреєстру іпотек;

— витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна.

Наявність накладеної заборони відчуження нерухомого майна при посвідченні договору іпотеки, за яким відбувається перехід права власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для прийняття реєстратором рішення про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за іпотекодержателем.

Крім інших змін, Тимчасове положення доповнено новим розділом «Реєстрація прав власності на об’єкти незавершеного будівництва», в якому зазначено, що для реєстрації прав власності на об’єкти незавершеного будівництва до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії. У разі здійснення наступних транзакцій з об’єктами незавершеного будівництва реєстрація прав власності на такі об’єкти здійснюється так само

Кабмін вніс зміни до деяких своїх постанов, якими встановлено, що для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об’єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл.

Визначено, що дозвіл на виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. м включно, господарських будівель і споруд, а також з підключення приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них, господарських будівель і споруд до газових мереж низького тиску та інших інженерних мереж, не потрібен.

Замовник зобов’язаний повідомити у семиденний строк про початок проведення будівельних робіт інспекції, що видала відповідний дозвіл, у довільній формі. У разі коли проведення будівельних робіт не потребує дозволу, про їх початок повідомляється в зазначений строк інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за місцем розташування такого об’єкта за формою, затвердженою Мінрегіонбудом.

Виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації. Приймають зазначені об’єкти в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Наши предки строили дома без громадного количества разрешений от чиновников и веками жили в них, перестраивая сообразно своим представлениям об уюте. Поразительно ли, что стоят нерушимо многие из прадедовских хаток, да и доходные дома — с царских времен.

Диктат советского и новоукраинского чиновничества заставил по любому чиху в перепланировке и строительстве жилья обивать пороги разных инстанций, на что уходят многие месяцы (уже не говорим о взятках).

И тут, под закат полномочий, Кабмин выдал постановление «Некоторые вопросы предоставления разрешений на выполнение подготовительных и строительных работ», призванное облегчить общение с разрешительными структрами. Но так ли кардинальны послабления? Посмотрим,

НА ЧТО НЕ НУЖНА ВИЗА АРХИТЕКТОРОВ

Те, кто перепланирует квартиру либо обустраивает частный дом, отныне получили право не согласовывать с местными органами Государственной архитектурно-строительной инспекции ряд усовершенствований.

Значит, не придется нанимать проектную фирму (ясно, имеющую лицензию Минрегионстроя) за 2—5 тыс. грн. для подготовки проекта перекройки жилья, утверждать его, получать технические требования ведомств и лишь после этого действовать.

А по завершении перестройки — опять же, получать добро архитекторов, прежде чем межведомственная районная комиссия примет обновленный объект в эксплуатацию. Именно архитектурные пертурбации отнимали больше всего времени, сил и денег.

Но меньше лирики, больше физики. Посмотрим, в чем мы избавились от дорогостоящей опеки архитекторов-практиков и кишкомотства чиновников этого ведомства и какие подарки нам дает нововведение.

ГОРОЖАНАМ — ОСТЕКЛЕННЫЕ БАЛКОНЫ. Заметим, перепланировать квартиры без визы чиновников от архитектуры по-прежнему можно только при соблюдении архитектурно-планировочных требований и государственных строительных норм.

Главное — несущие стены трогать в любом случае запрещено и, думается, правильно: это скелет дома и, делая в нем дыры, ослабляя, подвергнешь опасности себя и соседей почить под развалинами. Разрешено без контроля архитекторов для увеличения жилой или вспомогательной площади пускать на слом печи и камины (благодарим, но много ли таких источников тепла в многоквартирых домах?), демонтировать кладовки, антресоли, переносить двери и окна.

И, наконец, остеклять балконы и лоджии. Да за последнюю самодеятельность, которая улучшает теплоизоляцию дома и, соответственно, экономит расход дорогущих энергоносителей на его отопление, власти должны жильцам доплачивать, а не просто от поборов за перепланировку избавлять. И, кстати, не менее половины владельцев квартир уже остеклились, так что этот подарок они получили задним числом.

СЕЛЯНАМ — ШАТКИЕ ТУАЛЕТЫ. Селянам, строящим собственные дома, а также горожанам — потенциальным или действительным владельцам дач или коттеджей — теперь тоже в ряде случаев можно откреститься от архитекторов. Скажем, не требуется их одобрямс на подключение к газовым сетям низкого давления (ха, а другие к частным строениям и не подводятся!), электросетям, на установку систем пожарной сигнализации, контроля над взрывоопасной концентрацией газа в помещении.

Еще можно на свое усмотрение устанавливать на участке так называемые временные сооружения, не имеющие фундамента — летние беседки, теплицы, душевые кабины и... туалеты. Дивный подарок: автор своими глазами наблюдал, как деревянный туалет без фундамента на соседнем участке рухнул во время шквального ветра, благо в нем тогда никто не «заседал».

А чтобы фундамент сделать, надо обивать пороги архитекторов? Да любой хозяин начинает стройку именно с фундамента. Выходит, надо ждать, пока власти признают за ним право без разрешения архитекторов ставить более крепкий нужник.

ПЛАТА — СИМВОЛИЧЕСКАЯ, ВЗЯТКИ — КАК ПОЛУЧИТСЯ

Новое постановление не избавило от необходимости получать добро от разных ведомств на проект перепланировки квартиры или строительства на участке для узаконивания проведенных работ. Официально фигурируют смешные суммы, и они не изменились. Итак, для начала расслабимся.

* Согласование пожарных по безопасности объекта обойдется в 66 грн.

* Заключение газовщиков о соответствии проекта их требованиям «разорит» вас на 125 грн.

* Тепловики, убедившиеся, что вы не нарушили предписанные нормы, поставят визу за 64 грн.

* Санэпидемстанция за исследование проекта возьмет 40 грн.

* Наконец, БТИ потребует 108 грн. за выдачу нового техпаспорта на обновленное жилище.

А теперь напряжемся. Практически всегда специалисты найдут кучу недочетов в проекте и заставят их исправлять. Они могут быть непринципиальными, но... Вам снова придется ходить по всем кругам чиновничьего ада. Чтобы этого не произошло, придется договариваться с экспертами по душам, а стоимость «души» в каждом случае разная.

В результате, как свидетельствует опыт нашего читателя Игоря Ильенко, может набежать на порядок больше взяток — до 4—6 тыс. грн.

ЧТО МОЖНО И НЕЛЬЗЯ

Новое постановление не изменило перечень разрешенных и запрещенных действий по перепланировке жилья. Они, как и санкции за самоуправство, остались старыми. Всего на 17—51 грн., согласно ст. 150 Админкодекса, оштрафуют за самовольную перестройку. Однако ст. 100 Жилкодекса предписывает вернуть все в первоначальное состояние за счет правонарушителя.

Конечно, можно затаиться и надеяться, что не поймают и не заставят все «взад возвращать». Но только до тех пор, пока не потребуется продать, обменять, подарить, заложить для получения кредита или получить в наследство такое жилище. Тут потребуется справка-характеристика от БТИ, а вы ее задним числом не получите, если грубо нарушили нормы. Посему важно знать, что делать можно, а что — ни-ни.

РАЗРЕШЕНО:

* расширять площадь жилых комнат за счет коридоров и вспомогательных помещений;

* увеличивать санузел путем объединения ванной и туалета и присоединения части коридора;

* делать проемы в стенах (если они не являются несущими) между различными помещениями;

* устраивать из кухни и смежной с ней комнаты столовую путем демонтажа перегородки — но, опять же, не капитальной стены;

* переносить входной проем в квартиру и заделывать либо же прорубать окна — естественно, не в несущих стенах.

ЗАПРЕЩЕНО:

* увеличивать площадь санузла за счет присоединения к нему части жилых помещений;

* объединять лоджии и балконы с другими помещениями путем разбирания стен (неважно, несущие они или нет);

* переносить на лоджии или балконы батареи центрального отопления;

* демонтировать вентиляционные каналы и короба;

* удалять в процессе ремонта звукоизолирующее основание полов;

* объединять квартиры по вертикали с полным или даже частичным демонтажом межэтажных перекрытий.

За соответствующие изменения в закон О государственной регистрации имущественных прав на недвижимое имущество и их ограничений, учитывая предложения президента, в четверг проголосовали 235 народных депутатов из 398 зарегистрировавшихся, пишет Корреспондент.

Таким образом, Бюро технической инвентаризации (БТИ) перестанет с 1 января 2012 года регистрировать права собственности и права пользования на объекты недвижимости, права пользования (аренды) зданием или другими капитальными сооружениями и их отдельными частями, а также вести учет бесхозной недвижимости и доверенного управления недвижимостью через включения этих данных в Реестр прав собственности на недвижимое имущество.

Госкомзем перестанет регистрировать права собственности пользования земельными участками, права постоянного пользования земельными участками, договора аренды земельных участков, права пользования земельными участками для сельскохозяйственных нужд, а также права застройки земельных участков.

Кроме того, нотариусы лишатся права удостоверять ипотечные договора и вносить соответствующие сведения в Реестр запрета на отчуждение.

Процедура регистрации является публичной, Минюст и его территориальные органы обязаны предоставлять информацию о регистрации имущественных прав и ограничений в порядке, утвержденном законодательством.

В то же время закон не распространяется на государственную регистрацию прав на воздушные и морские суда, суда внутреннего плавания, а также космические объекты.

Как сообщалось ранее, в Верховной Раде зарегистрирован проект закона О возмещении физическому лицу (инвестору) имущественного ущерба, нанесенного в результате преступления в сфере инвестирования жилья.