Позика. Кредит. Банківський вклад. - Форум Железного Порта

Вероятно, нардепам сейчас недосуг отстаивать интересы народонаселения. В апреле 237 голосами “за” ВР приняла Закон “О защите имущественных прав граждан в период выхода экономики Украины из состояния финансового кризиса”.

Главный момент: до окончания кризиса предполагалось запретить принудительное изъятие жилья, приобретенного за банковские кредиты, если оно является постоянным местом проживания заемщика. А точку окончания кризиса определить может только парламент по представлению правительства.

Но на такой мораторий конфискации жилья президент наложил вето, а ВР в ноябре не только не смогла его преодолеть необходимыми 300 голосами, но выставила всего 56 “штыков” против решения главы государства.

ДВЕ ПРАВДЫ. Ющенко обосновал свое решение позволить банкам лишать людей крыши над головой тем, что они, выдав долгосрочные ипотечные кредиты гражданам (как правило, на 15—20 лет) и не получая от них платежей, могут обанкротиться. В итоге, не только ляжет банковская система, но и граждане, имеющие депозиты в банках, не смогут забрать свои сбережения.

Действительно, должники, не погашающие кредиты, ставят в тупик и банки, и тех, кто доверил им свои сбережения. Станислав Аржевитин, председатель совета Ассоциации украинских банков, считает, что проблемные задолженности вскоре составят не менее 20% от полученных кредитов, тогда как сегодня они достигают 15% займов. Однако, заметим, львиная доля неплатежей банкам связана не с гражданами и с ипотекой, а с юридически лицами.

Но есть и вторая правда жизни, которую, собственно, и защищал “зарубленный” закон. Если человек действительно временно не в состоянии оплачивать кредит, его что — в бомжи переводить? Июньским антикризисным законом было запрещено принудительно выселять граждан-должников, если для них купленное в кредит жилье является единственным местом жительства.

Но тут возникла коллизия. Министерство юстиции до последнего времени поддерживало мораторий на лишение граждан крыши над головой. Однако после того как парламент самоустранился от защиты должников, с подачи президента Минюст дал зеленый свет на конфискацию залоговых квартир, по которым есть задержки платежей.

ЕСТЬ ЛИ РИСК ПРИ ПОКУПКЕ

Мы спросили у риелторов, безопасно ли обзаводиться жильем, отобранным банками за долги по ипотеке.

Директор АН «Александр» Алексей Красотов считает: «Достаточно нотариальной надписи, удостоверяющей право банка отчуждать залоговое имущество. Такой конфискат покупать можно без опаски: прежние хозяева вряд ли докажут, что их выселили безосновательно. Тем более к покупателю не возникнет претензий, если неплатежеспособных заемщиков лишат жилья решением суда».

Но есть и альтернативное мнение. «Я не советую покупать жилье, которое банки отбирают у должников, если только они сами не дадут на это согласие, — говорит директор АН «Золотой ключ» Сергей Степанюк. — Нотариальная надпись — не броня для легитимности принудительной продажи квартиры. И даже судебное решение об отчуждении жилья не гарантирует безопасности его покупки. А принудительную продажу квартир несостоятельные заемщики наверняка будут часто оспаривать в суде».

Итог: если купите такое жилье, можете быть втянуты в судебные разборки.

Враховуючи, що договір - це взаємна угода сторін, тому в ньому містяться окремі положення, умови, визначаються права та обов’язки сторін. Сукупність вищезгаданих, погоджених сторонами умов і становить зміст договору.

Законодавче визначення договору позики є: "За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості" ч.1 ст.1046 ЦК України.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

Суб’єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.

При укладанні договору позики сторони керуються загальними положеннями закону про порядок укладення договору. Тобто договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти договір повинна містити всі істотні умови договору та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття. Істотними умовами є ті, без яких договір не може вважатися укладеним взагалі.

Закон визначає, що за договором позики істотною є умова щодо предмета договору. Цивільний кодекс не відносить строк виконання договору позики та ціну до істотних умов договору.

Для укладення договору основне значення мають істотні умови. За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ч.1 ст. 638).

Важливим з практичної точки зору є питання моменту укладення договору позики. Оскільки, як зазначалося вище, договір позики є реальним, то права і обов’язки сторін не можуть виникнути до передачі речі (грошей).

Таким чином, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дії по передачі предмета договору на основі попередньої домовленості. Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст. 640 ЦК України: "Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії".

При укладенні договору позики сторони мають звернути увагу на форму, яка передбачена законодавцем для такого виду договорів.

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України). Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян може встановлюватися законами чи постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету міністрів України.

Отже, з положення закону вбачається, що проста письмова форма обов’язкова для договору позики тільки у випадках, коли позикодавець - юридична особа, а також в усіх випадках, якщо сума договору позики перевищує встановлений законом розмір.

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений, але в цьому разі при посвідченні договору в державній нотаріальній конторі необхідно сплатити державне мито у розмірі, визначеному Декрет Кабінету Міністрів України вiд 21.01.1993 "Про державне мито", а при посвідченні договору приватним нотаріусом, справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (стаття 31 Закону України "Про нотаріат").

Грошове зобов’язання по договору позики має бути виконане у гривнях.

За згодою сторін в договорі позики може бути визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті. У цьому випадку, сума, що підлягає сплаті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі не встановлений строк повернення позики, то позичальник повинен повернути гроші або речі протягом 30 днів від дня пред’явлення вимоги позикодавцем (ст. 1049 ЦК України). Хоча сторони за погодженням можуть на свій розсуд встановлювати в договорі інші умови повернення позики. Договір позики, особливо той, що укладений на тривалий строк, може передбачати виконання договору частинами (в розстрочку).

Зобов’язання за договором позики має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник (позичальник) зобов’язаний виконати свій обов’язок по поверненню позики, а кредитор (позикодавець) – прийняти виконанання особисто, або на умовах встановлених договором.

Закон надає позичальнику право виконати свій обов’язок по поверненню боргу шляхом внесення належних з нього грошей (цінних паперів) у депозит нотаріуса, якщо позикодавець відсутній у місці виконання зобов’язання; ухилення позикодавця від прийняття боргу; відсутній представник недієздатного кредитора.

Про внесення боргу у депозит нотаріус повідомляє кредитора у встновленому законом порядку.

Прийнявши виконання зобов’язання, на вимогу боржника (позичальника), кредитор (позикодавець) повинен видати йому розписку про одержання боргу частково або у повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його божникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа на руках у боржника підтверджує факт виконання ним зобов’язання (ст. 545 ЦК України).

У разі невиконання зобов’язання по поверненню предмету позики настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наприклад, якщо позичальник вчасно не повернув суму позики, то він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 1050, ч.2 ст. 625 ЦК України).

Певні особливості відповідальності існують, якщо договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася і належних йому процентів (ч.2 ст. 1050).

За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо позикодавець не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги погашення боргу.

Безперечно, картка є безпечніша і зручніша, ніж готівка, за умови, якщо ви живете у великому місті. Але розрахуватися нею у сільській місцевості вам наразі іще не вдасться, навіть якщо платіжна картка мультивалютна, і ви отримали право на знижки, берете участь в різноманітних програмах лояльності та акціях Банку і його партнерів чи відкрили кредитну лінію.

Але повернемося до цивілізації, де ваша пластикова картка - це інструмент фінансового контролю, який дає отримати точний звіт про те, яка сума, де і коли була витрачена.

Наявність пластикової картки може зекономити ваш час і зусилля на обмін валюти, адже банк зробить це для Вас за вигідним курсом, але пам’ятайте, що курс у більшості випадків є комерційним і вигідним лише для того ж таки банку. Зате при перетині кордону картка декларується тільки усно, і на картку можна зараховувати заробітну плату, премії, інші періодичні або одноразові зарахування, які без зволікань стають доступними для використання, як, наприклад, гонорар від ХайВею!

Ви також маєте можливість отримуєте додатковий заробіток, бо більшість банк сплачує Вам відсотки на кошти, які знаходяться на картці, аж до 4% річних у кращому випадку.

Сьогодні пластикова картка - це один із найпоширеніших методів розрахунків в мережі Інтернет, існують навіть спеціальні Інтернет-картки.

І головне: пластикову картку сьогодні ви можете за відповідну плату отримати у кожному поважаючому себе банку, якщо ви маєте при собі паспорт та ідентифікаційний код, чи замовити її, заповнивши заяву на отримання картки в on-line режимі на сайті банку. Термін випуску картки - до 5-ти днів. Додатково сплативши в середньому 250 гривень, картка може бути випущена в терміновому режимі протягом 1-го дня, якщо ви звернетеся до головного банку, і до 3-х для обласних філій.

Отже, питання необхідності і можливості отримання платіжної картки і банках України ми визначили, тепер звернемося до проблеми вибору картки. Найчастіше вибір іде між картками VISA і MasterCard. Принципової розбіжності між ними немає, то картки одного класу, тільки різних платіжних систем. Картки відрізняються регіонами впливу, так, наприклад, VISA більш поширена на Австралійському континенті, у Південної Америці; MasterCard - у Європі, Африці.

Звернемо увагу на те, що в Україні більшість карток є дебетовими, тобто розрахунки ідуть у межах наявних на картці коштів. Кредитних карток у прямому розумінні не існує, адже овердрафт, такий собі кредит, власник картки може отримати лише на певну частину незнижувального залишку, тобто кредитує сам себе і платить за то банку.

А тепер слід визначитися із класом картки, тобто визначитися із приналежність до певного класу чи простіше говорячи до соціальної групи і уже тут повернемося до поняття картки як засобу розкоші: чим крутіша у тебе картка, чим дорожча в обслуговувані, тим більше у тебе привілеїв. Отже, Maestro і VISA Electron - електронні міжнародні дебетові картки, які може дозволити собі кожен, незалежно від рівня доходів, адже тарифи за відкриття й обслуговування таких карток – мінімальні, VISA Classic і MasterCard Mass -поруч із іншими можливостями за допомогою цих карток Ви зможете бронювати номери у готелях, замовляти будь-які квитки у авіакомпаніях та агенціях з продажу квитків, брати напрокат авто та розраховуватися за товари та послуги в мережі Інтернет, VISA Gold і MasterCard Gold - картки престижного "золотого" класу, що дають Вам можливість розраховувати на VIP-обслуговування усьому світі.

Деякі банки пропонують клієнтам скористатися платіжною карткою у двох валютах (гривня і долар США). Це дозволяє перераховувати кошти на Ваш спеціальний картковий рахунок як у гривнях, так і у доларах США. За межами України за мультивалютною карткою Ви зможете знімати кошти як у доларах США, так і національній валюті країни, на території якої Ви перебуваєте.

Також Ви можете оформити на Ваш картковий рахунок одну чи декілька платіжних карток. Відкриття на один рахунок карток різних платіжних систем (VISA Classic і MasterCard, VISA Electron і Maestro ) дає можливість: альтернативної оплати у випадку, якщо торгівельна точка приймає тільки певний вид карток, вибору між різними комісіями за операціями різних платіжних систем для найвигіднішого варіанту зняття готівки, розділити оплату за певними видами операцій між картками різних систем

Якщо Ви відкриваєте депозит у Банку, Ви маєте можливість отримати безкоштовно платіжну та щомісяця отримувати на неї нараховані відсотки.

Можливим є також випуск додаткових карток різним особам з одного рахунку головного утримувача, а останнім часом і випуск TeenCard для дітей, яким випонилося 7 років.

Також для полегшення контролю за станом Вашого карткового рахунку деякі банки пропонують послуги СМС та e-mail-інформуваня. У рамках цієї послуги держателю картки автоматично надсилаються повідомлення про спроби використати платіжну картку.

І наостанок пропоную читачам поради щодо використання пластикових карток::

- ніколи не записуйте ПІН-код на зворотній стороні картки і не повідомляйте ПІН третій особі;

- слідкуйте щоб усі операції з використанням карти здійснюватися у вашій присутності;

- не погоджуйтесь вводити ПІН-код при проведенні авторизації в пос-терміналі;

- завжди зберігайте копії Ваших платіжних чеків і звіряйте їх щомісячно з випискою по карточному рахунку;

- не забувайте забрати карту після проведення операції;

- не зберігати картку біля предметів з магнітними полями;

- якщо ви втратили чи у вас вкрали картку, негайно повідомите про те, що трапилося, в Інформаційний центр банку чи пресинговий центр;

- пам’ятайте, що для того, щоб заблокувати карту, Вам необхідно повідомити оператору своє прізвище, ім’я, по-батькові, серію і номер паспорту, дату народження, пароль, тип картки, повний номер картки або останні чотири цифри номера, тому завжди записуйте усі дані про свої картки у записнику. Якщо ви не зможете оперативно подати усю інформацію, то в подальшому втратите багато часу, нервів та грошей;

- після повідомлення про втрату картки за телефоном, обов’язково звертіться до банку, щоб написати письмову заяву. Лише після одержання банком подібної заяви і якщо не стане відомо, що незаконне використання карти мало місце з Вашої згоди, Ваша відповідальність за подальше використання карти припиняється;

- якщо карта була викрадена повідомте про те, що трапилося, міліцію, поліцію або консульський відділ України в країні, на території якої відбулася крадіжка. При цьому квитанція про заяву (копія протоколу) повинна бути пред’явлена в банк;

- у випадку вилучення картки касиром банку обов’язково візьміть розписку з касира про факт вилучення і переконайтеся, що заповнений сліп знищений (при проведенні операції за допомогою імпринтера), а картка надрізана ножицями;

- якщо ви забули чи втратили ПІН-код, то банк не зможе Вам його підказати. У цьому випадку потрібно звернутися у банк із заявою про перевипуск карти. Блокувати карту немає необхідності.

Отже, якщо Ви дійсно бажаєте заощадити гроші та час, використовуючи пластикову платіжну картку, пам’ятайте, що найдешевше використовувати її у банкоматах та промислових точках, які є партнерами вашого банку.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047. Форма договору позики
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048. Проценти за договором позики
1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1051. Оспорювання договору позики
1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини

Стаття 1053. Новація боргу у позикове зобов'язання
1. За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

2. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Параграф 2. КредитСтаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1055. Форма кредитного договору
1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Стаття 1056-1. Проценти за кредитним договором
1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Стаття 1057. Комерційний кредит
1. Договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

2. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Стаття 1059. Форма договору банківського вкладу
1. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

2. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Стаття 1060. Види банківських вкладів
1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

3. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

4. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

2. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

3. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

4. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.

5. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Стаття 1062. Внесення грошових коштів на рахунок вкладника іншою особою
1. На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

2. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або найменування юридичної особи (стаття 90 цього Кодексу), на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

2. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.

Стаття 1064. Ощадна книжка
1. Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою.

В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк.

2. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

3. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки.

Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Стаття 1065. Ощадний (депозитний) сертифікат
1. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

2. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.

По сообщению Национального банка Украины, по состоянию на 04.01.2010, в Украине ликвидируется 13 банков:

1. ОАО АКБ «ГАРАНТ»;

2. АО «Градобанк»;

3. ООО «Киевский универсальный банк»;

4. КАБ «Славянский»;

5. ОАО «Европейский банк развития и сбережений»;

6. КБ «Княжеский»;

7. ОАО КБ «Причерноморье»;

8. ОАО АКБ « Одесса-Банк»;

9. АКБ «Европейский»;

10. ОАО КБ «Национальный стандарт»;

11. ЗАК «Лесбанк»;

12. АК «Банк регионального развития»;

13. АКБ «Восточно-Европейский банк».

Постановлением Правления Национального банка Украины от 28.12.2009 № 784 отозвана банковская лицензия и инициирована ликвидационная процедура Коммерческого банка «Украинская финансовая группа» (г. Киев).

Еженедельник "Главбух"

Вкладникам українських банків не позаздриш. Повіривши у стабільність національної банківської системи та економіки країни в цілому, населення та бізнес вклали в неї у вигляді депозитів близько 340 мільярдів гривень.

Тепер же, на межі краху банківської системи, перед українцями стоїть головне питання: як забрати свої гроші з банку і куди ці гроші потім вкласти, щоб вони не знецінилися?

За даними соціологів, близько 95% населення не довіряють банкам і не збираються вкладати у них свої кошти. Правдами і неправдами українці за півроку забрали з банківської системи 40-60 мільярдів гривень.

Решта 190 мільярдів гривень, які все ще знаходяться у банках, вкладники готові забрати у будь-який момент. Банкіри до цього не готові. Відмовляючи клієнтам у виплатах, вони прикриваються, по суті, рекомендаційними постановами НБУ. Навіть після умовного зняття мораторію, банки не поспішатимуть достроково повертати кошти, адже на всіх не вистачить.

Тим не менш, навіть рекомендаційний документ не може існувати вічно. Заборона на вилучення вкладів у банках з тимчасовою адміністрацією також розраховані лише на півроку. Тому рано чи пізно банки змушені будуть віддати гроші або визнати себе банкрутами.

Чи платоспроможні банки

Виникає питання, чи достатньо у банків грошей, що б повернути старі депозити і виплачувати нові? Адже відсотки за ними такі привабливі.

У квітні 2009 року обсяг коштів на коррахунках банків становив 20,9 мільярдів гривень, що майже на третину більше, ніж в березні. Такий ріст відбувся, в основному, за рахунок надходжень з єдиного казначейського рахунку держави, який за місяць "схуд" майже на 25%.

Поліпшення ліквідності дозволило банкам знизити ставки за гривневими депозитами на 2-3 процентних пункти, а також вартість міжбанківського кредитування з 45% до 30%.

Здавалося б, у таких умовах банки почнуть активно збільшувати статутні фонди, щоб мати більше ресурсів для виплат за кредитами та депозитами. Проте цього не сталося. Банки сподіваються на державну рекапіталізацію у розмірі 44 мільярдів гривень.

Держава вже обрала щасливчиків, які отримають казенний капітал. Це "Надра", "Родовід Банк", "Фінанси та кредит", Укргазбанк, Імексбанк та "Київ". Але де взяти ці гроші, велике питання. Адже на рекапіталізацію в кожного громадянина доведеться поцупити по тисячі гривень.

На думку Миколи Азарова, голови фінансового комітету Верховної Ради, більш логічно було б направити такі гроші у Фонд гарантування вкладів населення, щоб приступити до виплати вкладів.

За його словами, уряд так і не пред'явив вимог до цих банків щодо виплати депозитів і початку кредитування реального сектора. А отже, ці гроші можуть бути витрачені банками на інші цілі.

Розчаровують установи і своїми фінансовими результатами. На відміну від 2008 року, коли банки отримали 2 мільярди гривень прибутку, тільки за перші чотири місяці 2009 року вони показали збитки у розмірі 9,2 мільярди гривень. Вони були отримані, в основному, за рахунок збільшення резервування банків під проблемні кредити.

Фактично, банки готуються до зростання неповернень. Зараз, за оцінками банкірів, частка неповернень становить 10-15% від загального кредитного портфеля і цей показник буде рости. Особливо значне зростання неповернень буде у сегменті готівкових позик.

Раніше вони покривалися за рахунок нових виданих кредитів. Зараз їх компенсувати просто нічим. У той же час резерви повинні, як мінімум, удвічі перевищувати неповернення.

Витрати на резерви тільки третьому кварталі можуть становити 40-60 мільярдів гривень. Тобто банки і далі відчуватимуть проблеми з виплатою відсотків, оскільки їм не вистачатиме готівкових коштів.

Банки виходять із критичної ситуації, як можуть. Деякі з них намагаються будь-що не віддавати депозити, навіть якщо строк дії вкладу закінчився.

Наприклад, вони автоматично продовжують термін дії депозиту або примушують вкладника до пролонгації договору, погрожуючи не виплатити внесок взагалі, якщо той не погодиться.

Іноді такі проблеми вдавалося вирішувати за допомогою депутатського запиту чи скарги в Нацбанк. Виходить, гроші все-таки в банку є, просто вони розуміють, що грошей на всіх не вистачить.

Безумовно, фінансові установи сподіваються на завершення кризи, але це химерні надії. Криза, як виявилося, має затяжний характер, і швидше за все, її тривалість не обмежиться одним роком. Але при чому тут вкладники?

Зокрема на банківських форумах повідомляється, що під різними приводами не віддають депозити Мегабанк, "БРР", Приватбанк, "Причорномор'я", Укргазбанк, "Фінанси та Кредит". Однак менеджери згаданих установ заперечують якісь проблеми з видачею депозитів, термін яких закінчився.

За даними НБУ, проблеми з виплатою коштів має 21 банк, у який не введена тимчасова адміністрація. Ці банки заборгували вкладникам 7,1 мільярда гривень.

Такі проблеми в НБУ пояснюють тим, що банки змушені були збільшити резервування під проблемні кредити на суму 17 мільярдів гривень. Самих установ на Грушевського не називають, побоюючись, щоб негативна інформація остаточно не підірвала їх фінансовий стан.

Офіційно ж не повертають депозити лише 13 банків з тимчасовою адміністрацією. З них лише шість виплачують відсотки, зокрема, "Родовід Банк", Західінкомбанк, "Національний кредит", "БІГ Енергія", Укрпромбанк і "Надра".

Якщо закінчився термін депозиту, а його не віддають, краще звертатися до суду, і скаржитися в Нацбанк. Однак, швидше за все, це нічого не дасть.

Суд прийме заяву, але розглядати справу буде дуже довго. Якщо ж, згідно з договором, суперечки вирішує третейський суд, то він, як правило, є "кишеньковим" та приймає рішення на користь банку. До того ж, його рішення не може бути оскаржене іншим судом.

Можна звернутися до Фонду гарантування вкладів населення, але той оперує сміховинною сумою - 4 мільярдами гривень, притому, що всього депозитів у банках країни - 190 мільярдів гривень. Тож на всіх просто не вистачить.

У Фонді всі скарги та вимоги повернути гроші перенаправляють у банк та НБУ. Мовляв, скаржтеся куди завгодно, а ми віддаємо гроші лише вкладникам тих банків, які публічно зізналися у неплатоспроможності.

Справді, на сайті Фонду написано, що вкладник отримує право на компенсацію з моменту недоступності вкладів. Однак таким є день невиконання умов договору з дня призначення у банк ліквідатора від Фонду.

Він буде призначений, якщо банк офіційно повідомить Фонд про неможливість виконання зобов'язань, тобто оголосить про банкрутство. А от це якраз і не відбувається.

І якщо основна частина банків депозити хоч зі скрипом, але все-таки видають, то в банках з тимчасовою адміністрацією все глухо. На заяви вкладників банкіри відповідають, що їх депозити заморожені на шість місяців, як і передбачено законом про банки і банківську діяльність.

Все правильно, але є нюанси. У статті 85 цього закону наголошується, що "мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації".

Тобто, якщо вкладник не забрав свій депозит до введення тимчасової адміністрації, то чекати доведеться шість місяців. Якщо ж термін депозиту закінчився після приходу тимчасової адміністрації, то клієнт має право його забрати. Якщо ж банк пручається, доведеться скаржитися до суду безпосередньо на НБУ.

На думку Арсенія Яценюка, саме в цих установах криється найбільша загроза, адже після введення тимчасових адміністрацій ці банки можуть направити в офшори всі свої кошти, вимивши їх з обігу.

"Було багато випадків, коли великі суми були виведені з банків саме при тимчасових адміністраціях", - заявив колишній виконувач обов'язків голови НБУ.

Шахрайська рука допомоги

На цьому фоні зросла активність усяких ділків, які пропонують за певну комісію повернути депозит, навіть якщо той знаходиться у банку з тимчасовою адміністрацією.

Причому, якщо раніше в оголошеннях "підприємці" готові були повернути кошти за місяць, то зараз - всього за два-три дні. Як їм це вдається? Швидше за все, через "куплених" співробітників банку.

Більше того, за лічені місяці з'явилася ціла індустрія з повернення, продажу та обміну депозитів. Працює навіть кілька бірж з продажу вкладів зі знижкою. Приміром, на Українській біржі зареєстровано 1 400 пропозицій щодо купівлі-продажу або обміну депозитів.

Покупці готові купувати з дисконтом 30-40%. Наразі добре продаються вклади "брендових" установ - Укрпромбанку, "Родовід Банку" і "Надр".

Втім, експерти не радять звертатися до послуг таких посередників. Пішовши таким шляхом, вкладник не тільки не отримає всієї суми, але й обіцяних відсотків. Крім того, благодійники можуть виявитися шахраями, і тоді пропадуть усі гроші.

Які депозити безпечніші

Експерти радять обережніше ставитися до високих відсотків, які пропонує банк. Навіть 20-25% у гривні є занадто ризикованим внеском, особливо у кризовий час.

Не варто забувати, що банки зараз отримують доходи від повернень раніше виданих кредитів. Більшість з них фактично заморозили видачу нових позик. Тому все залежить від повернень старих кредитів.

Якщо ж банк пропонує вкладнику 20-25%, то кредитує під 30-40%. Отже, зростають ризики неповернень, що впливає і на безпеку депозиту. І навпаки, більш низькі відсотки за вкладами підвищують шанси на його швидке повернення.

Непросто вибрати і валюту депозиту. Вклад у гривні може знецінитися у разі девальвації національної валюти. Власники гривневих депозитів з жовтня вже втратили 40% вартості своїх вкладів. Не варто забувати і про високу інфляцію, яка 2009 року очікується на рівні 16-20%.

Тому експерти радять відкривати короткострокові депозити - на місяць-три. Цей вклад дозволить не зберігати гроші вдома, і одночасно дещо мінімізувати наслідки зростання цін.

Також є вклади з можливістю часткового зняття грошей. Хоч вони не приносять великих відсотків, але дають можливість оперативно забрати хоча б частину коштів з депозитного рахунку.

Обираючи банк, необхідно більш ретельно відслідковувати його фінансову звітність. Причому міжнародні рейтинги і прибуток зараз не мають такого великого значення, як до кризи.

Більш важливі пункти - обсяги резервування, співвідношення активи/резерви, капітал/активи, структура кредитного і депозитного портфелів.

Бажано, щоб серед вкладників банку переважали юридичні особи, а частка валютних позик була невеликою. Також варто дізнатися, скільки вкладів пішло з банку. Якщо більше 20% протягом кварталу, то краще знайти іншу установу.

До речі, те, що банк є великим, не завжди означає його більшу надійність, що в черговий раз довела фінансова криза. Якщо установа має велику заборгованість перед іноземцями, то можливості повернути людям вклади у нього менші.

Не завжди гарна фінансова ситуація і в банках з іноземним капіталом. Так, фінансова група ING вже покинула роздрібний сектор. Не виключено, що й інші банки захочуть піти з ринку. Правда, процедура розрахунку з вкладниками тут більш цивілізована, ніж у "вітчизняного виробника".

У пошуках альтернативи

Однак що робити, якщо з депозитами не хочеться мати справи, а зберігати гроші десь потрібно?

Вихід є. Можна орендувати в тому ж банку сейф за 50-70 гривень на місяць. Доступ до нього - лише у клієнта. Однак потрібно знати, що запасні ключі має й банк, хоч і зберігаються вони у спеціальному місці.

У випадку банкрутства все майно сейфів залишається недоторканим, однак в Україні нічого гарантувати не можна, в тому числі інтерес до сейфів з боку прокуратури і міліції.

Хто не хоче мати справи з банками, може купити сейф. Пристойна вогнетривка скриня коштує 2,5-5 тисяч гривень.

Якщо ж завдання - примножити гроші, то це зараз проблема. Не варто йти у всілякі інвестиційні фонди та інші структури, які обіцяють заробити "на кризі", пропонуючи високі доходи. Краще не вкладати гроші і в цінні папери.

Нерухомість - також не найбільш вдалий спосіб зберегти гроші, адже ніхто не знає її справжньої ринкової вартості.

Ціни на квартири та землю роздували протягом кількох років. Зараз ріелтори призупинили знижувати ціни, сподіваючись на весняне пожвавлення. Однак ці очікування оманливі.

Більш розумно вкладати гроші у землю. За неї хоч не стягують податки і не потрібно оплачувати житлово-комунальні послуги. Однак і тут інвесторів, швидше за все, чекає плавне падіння цін.

Зараз пожвавилися пропозиції від лайфових компаній, які пропонують накопичувальне страхування у вигляді 4-5% до суми внеску. Однак з огляду на невеликі статутні капітали страхових компаній і їхні фінансові проблеми, такі інвестиції теж не можна вважати безпечними.

Великі горизонти малого бізнесу

Час безтурботних рантьє минув. Той, хто хоче працювати, може з успіхом вкласти гроші у бізнес. Можна придбати готовий бізнес під ключ, благо, бажаючих з ним розлучитися через брак грошей - хоч греблю гати. А бізнес-напрямків вистачає.

В умовах криза буде зростати попит на недорогі види товарів і послуг. Можна зайнятися ремонтом квартир, автосервісом, купити автомийки або почати встановлювати супутникове телебачення.

Не виключено, що згодом цей бізнес переросте у велике підприємство, як колись, у 1990 роки, сталося з багатьма нинішніми багатими бізнесменами.

Есть много вариантов «бороться» с банком. Но подумайте, надо ли это Вам и сможете ли вы дотянуть кредит, передает iBud.ua. У банка, в принципе, могут возникнуть проблемы из-за ваших действий согласно приведенному ниже списку. Но и возможности повлиять на Ваши действия и решения найдутся непременно. Такие квартиры лучше не покупать, если должник решил объявить банку «войну».

Итак, мы идем на войну. Какое оружие в виде лука со стрелами против ядерной боеголовки мы можем применить? Действовать на нервы банку можно так:

Первый вариант: просто не являйтесь к нотариусу. Прежде чем наложить исполнительную надпись на инициированное банком отчуждение квартиры, тем более, если срок действия кредитного договора не истек, обязан пригласить обе стороны и выслушать возможные возражения. Тянуть за уши к нотариусу банк не имеет права, а без Вашего присутствия любой здравомыслящий нотариус исполнительную надпись не наложит.

Ломаем стены

Второй вариант: вооружитесь кувалдой и вываливайте какую-то стену. И даже если нельзя по договору с банком, смело перепланируйте. Это будет уже не та недвижимость, о которой идет речь в договоре. И тут начинается бумажная волокита. Вы можете не получать техническую характеристику на обновленную квартиру годами, а без нее никак не продать Вашу квартиру, так как не буде техпаспорта с перепланировкой. Да и денег на восстановление всего как было у Вас, конечно же, нет.

Реструктуризация кредита

Третий вариант: ссылаясь на антикризисный закон от 23.06.09, предложите банку реструктуризировать кредит, банк не имеет права отказать вам суммы долга, пишет Глобалист. И уж тем более банк не сможет отчуждать вашу квартиру. Если средства позволят в будущем выплачивать долг, то банк обязан ежегодно в течение 5 лет со времени заключения договора о реструктуризации уменьшать сумму долга на 0,25%.

Как подать иск в суд?

Четвертый вариант: пишите иск. Дело в том, что нарушают же Ваши права потребителя! Банк расторгает в одностороннем порядке и досрочно договор по кредиту, нарушает Ваши права потребителя услуги. А тут еще как некстати не внесли изменения в Гражданский кодекс, какая досада. А кодекс то выше закона, который позволяет банку продавать залоговую квартиру, пишет Инфобуд.

Ну и, конечно же, Конституция! Статья 47 гласит, что никто не может быть принудительно лишен жилья иначе как на основании закона и решения суда, и сюда же Гражданский кодекс, куда не внесли еще изменения. Хорошо еще если у Вас несовершеннолетние дети и для них нет альтернативной крыши над головой (ну хоть в чем-то плюс такой ситуации).

Исков от клиентов — меньше полпроцента

Третейский суд — это негосударственный независимый орган, который может быть создан по инициативе как физлиц, так и компаний. В таких судах могут рассматриваться споры, возникающие по гражданским и хозяйственным правоотношениям.

Одним из крупнейших третейских судов, который рассматривает банковские иски, участники рынка называют третейский суд при Ассоциации украинских банков (АУБ). Сейчас его услугами пользуются 12 банков. В основном в суд подаются иски о взыскании задолженности по потребительским кредитам. “Частота таких обращений зависит от количества проблемных заемщиков, и она может составлять 100 исков в неделю, что составляет 0,07% от общего кредитного портфеля нашего банка”, — сообщила начальник правового управления Платинум Банка Елена Кобылянская.

В 2009 году Третейский суд при АУБе рассмотрел более 4 тыс. исков, причем от клиентов банка исков поступает мизерное количество — всего 0,5% от общего числа. “От заемщиков и вкладчиков банков в этом году рассматривалось не более 20 исков”, — утверждает председатель Третейского суда АУБа Анатолий Жуков. Размер кредитов по рассматриваемым искам колеблется от 1 тыс. грн. до 10 млн. грн.

Один-единственный

По данным АУБа, третейская оговорка, иными словами, пункт, в котором указывается, что иски могут рассматриваться в третейском суде, есть в договорах 22 из 185 коммерческих банков. “Разрешение спора невозможно передать на рассмотрение третейского суда без наличия такой третейской оговорки или отдельного третейского соглашения между сторонами”, — объясняет директор департамента безопасности и правовой защиты Эрсте Банка Александр Ярецкий.

В договорах некоторых банков прописываются и названия конкретных третейских судов, в которые могут обращаться стороны конфликта. “Клиенты Альфа-Банка в ряде договоров, по взаимному согласию, для рассмотрения возможных споров относительно исполнения обязательств выбрали Третейский суд при Всеукраинской общественной организации (ВОО) “Всеукраинский финансовый союз”, — говорит директор юридического департамента Альфа-Банка (Украина) Ростислав Матяш.

По словам экс-председателя правления “Всеукраинского финансового союза” Алексея Бубнова, юридической связи между банком и этим судом нет, однако указанный суд специализируется именно на исках Альфа-Банка. В банке это отрицают. “Третейский суд рассматривает все споры, относительно которых у сторон есть третейское соглашение о рассмотрении данных дел в этом третейском суде”, — говорит Матяш.

Такая же практика существовала и у Правэкс-Банка, который отправлял все свои иски в Независимый третейский суд при ВОО “Лига юридической защиты интересов потребителей”. Правда, после продажи “Правэкса” итальянской группе Intesa Sanpaolo банк прекратил практику обращения в третейские суды. “По моим сведениям, Правэкс-Банк не подавал в 2009 году исков в какой-либо третейский суд”, — говорит Анатолий Жуков.

В Правэкс-Банке сообщили, что на данный момент решается вопрос о целесообразности обращения в третейские суды. “Использование третейских судов — это довольно необычная практика для других стран СНГ, в которых представлена группа Intesa Sanpaolo. Поэтому решение в данном отношении будет тщательно изучаться совместно с международными судеб-ными экспертами Intesa Sanpaolo”, — объяснил председатель набсовета Правэкс-Банка Сильвио Педрацци.

Время и деньги

Эксперты утверждают, что обращения в третейские суды позволяют банкам сэкономить и время, и деньги. “Государственные суды сейчас перегружены, поэтому обращение с иском в третейский суд, как правило, экономит время юристов банка. Ведь все иски рассматриваются в одном суде и сразу большим количеством”, — объясняет начальник юридического управления Кредит Европа Банка Геннадий Семенов.

Как показывает практика, количество обжалованных решений действительно стремится к нулю. “Статистики обжалования мы не ведем, но иногда нас вызывают в государственные суды на рассмотрение жалоб. Таких вызовов в этом году было не более пяти”, — говорит Анатолий Жуков. То есть доля обжалований составляет около 0,1% от количества поданных исков.

Не менее важен и еще один факт — третейские суды в большинстве случаев принимают сторону банков. “Такие суды рассматривают иски быстрее и, как правило, принимают решения в пользу банка. Если банк заинтересован в создании третейского суда, который будет рассматривать иски этого банка, то это можно считать частью банковского бизнеса”, — утверждает Алексей Бубнов.

Согласно закону “О третейских судах”, такие суды могут создаваться исключительно при всеукраинских общественных организациях, организациях работодателей, фондах и товарных биржах, торгово-промышленных палатах, всеукраинских ассоциациях кредитных союзов, объединениях или ассоциациях субъектов предпринимательской деятельности, в том числе коммерческих банков.

Похоже, вкладчикам банка"Надра" снова придется подождать. Обещания премьер-министра Юлии Тимошенко относительно того, что по банку "принципиальное решение" будет принято до конца 2009 года, как выяснилось, не имело никакого отношения к скорой выплате вкладов, пишет UA Banker.

Действительно, 23 декабря правительство приняло решение о переводе счетов вкладчиков-физлиц банка "Надра" в государственный Родовид-банк. При этом временный администратор Родовид-банка Сергей Щербина предположил, что выплаты смогут начаться уже с 1 февраля 2010 года. Но уже 20 января нового года и. о. министра финансов Игорь Уманский сообщил журналистам, что участники процесса никак не могут согласовать механизм перевода вкладов.

Хотя, скорее всего, проблема все-таки -- в отсутствии средств для погашения долгов перед вкладчиками. Ведь по приблизительным оценкам там зависло около 7,7 млрд грн.

Напомним, что сразу после перевода вкладчиков неблагополучного "Укрпрома" в "Родовид", госбанк был докапитализирован ровно на сумму новых обязательств (5,6 млрд грн). Получается, чтобы рассчитаться с долгами банка "Надра", правительству нужно найти порядка 8 млрд грн.

А, учитывая сложное экономическое положение плюс отсутствие бюджета на текущий год, сделать это не так-то просто. И, кроме того, ситуация с "Надрами" осложнена претензиями иностранных кредиторов -- в пересчете на национальную валюту банк должен им без малого 6 млрд грн.

"Злые языки" говорят, что премьер сама попросила затянуть процесс перевода вкладов из "Надр" в "Родовид" до окончания выборной гонки. А там посмотрим. Может быть, это уже будут и не ее проблемы.

Что касается выплаты вкладов "Укрпрома", то за два месяца (на 21 января) через "Родовид" было выплачено 4,3 млрд грн. Из них 1,6 млрд грн были выданы вкладчикам на руки, а остальные 2,7 млрд грн вкладчиков убедили перевложиться в том же "Родовиде".

Большая чистка

В начале года НБУ принял решения по ликвидации двух банков -- "Украинской финансовой группы" (5 января), "Восточно-Европейского Банка" (19 января). А 21 января правление Нацбанка решило забрать лицензии у Ипобанка (Киев) и Укрпромбанка и начать их ликвидацию.

Видимо, к ликвидируемым скоро присоединятся Трансбанк (Киев), "БИГ Энергия" (Киев), "Днистер" (Львов). Временные администраторы этих финучреждений вместо тщетных попыток выкарабкаться из финансовой бездны ищут оценщиков активов и выставляют на аукционы свою "проблемную" задолженность. Что является верным предвестником скорой ликвидации.

Стоит ли грустить по этому поводу? Точно нет. Ведь для вкладчиков этих банков наконец-то закончится период пугающей неизвестности, и они получат свои деньги через Фонд гарантирования вкладов. Если, конечно, их вклады не были в золоте или не превышали 150 тыс. грн.

Кстати, с 20 января Фонд начал выплаты компенсаций клиентам "Банка Регионального Развития", решение о ликвидации которого было принято в начале декабря 2009 года.

В декабре-январе подошли сроки истечения моратория сразу у нескольких банков. "Счастливчиками", которым продлили возможность не выполнять свои обязательства, оказались банки "Владимирский" (Сумы) и "Столица" (Киев). Вкладчикам сумского банка придется подождать до 16 апреля 2010 года, "столичным" клиентам -- до 17 июля 2010 года.

Правда, сам факт истечения срока моратория отнюдь не означает моментальную выплату вклада. 15 января закончился мораторий в Диалогбанке (Днепропетровск), тем не менее, банк продолжает "морозить" вклады. "В банке нет денег", -- просто объяснили корреспонденту "Денег" в головном офисе. Судьба финучреждения должна решиться до конца месяца, сообщил собеседник, но, скорее всего, банк будет ликвидирован.

В харьковском Инпромбанке срок моратория истек еще 10 декабря, но выплаты тоже до сих пор не проводятся. Как сообщил "Деньгам" директор киевского подразделения банка, в банк уже зашел инвестор, а сейчас идет согласование с НБУ и оформление сделки. "Если все будет благополучно и деньги поступят в полном объеме, то начнем выплачивать вклады в феврале", -- поделился надеждами руководитель столичного офиса Инпромбанка.

Правда, имя инвестора остается пока в секрете даже для сотрудников банка. Есть лишь предположение, что это некая российская компания.

Кто следующий в банкроты

Банкиры осторожно говорят о возможной новой волне банкротств в банковской сфере. "Конечно, подобные варианты развития событий нельзя списывать со счетов. Правда, я не думаю, что эти явления будут значительными или системными", -- сказал "Деньгам" директор департамента казначейства "БГ Банка" Виктор Ерасов.

"Ахиллесова пята" украинских банков на данный момент -- дальнейшая судьба тех выданных кредитов, что еще худо-бедно обслуживаются заемщиками. Если ситуация в стране будет налаживаться (сократится безработица, не будет прыгать курс), скорее всего, банковского коллапса удастся избежать. Если нет, а "проблемная" задолженность продолжит расти, возможны новые периоды турбулентности.

"Эта угроза достаточно реальна, так как, согласно оценке рейтингового агентства Fitch, доля "проблемных" займов в кредитных портфелях отечественных банков достигла уже 34%. При этом настораживает то, что некоторые банки продолжают приукрашать качество своих портфелей", -- говорит председатель правления Кредобанка Иван Феськив.

Стабильность банков в ближайшее время будет во многом зависеть от положения их акционеров. В конце 2009 года многие иностранные акционеры "долили" деньги в капитал своих украинских "дочек" и, похоже, в 2010-м продолжат это делать.

"В этой ситуации наиболее неудобно будут себя чувствовать банки с украинским капиталом. Ведь отечественный реальный сектор экономики все еще находится в состоянии стагнации, что не позволяет местному бизнесу наращивать капитал своих банков".

Итого

Перевода вкладов из банка "Надра" в "Родовид" до конца выборов ждать не стоит. Зато Нацбанк решительно начал ликвидировать умирающие банки. Это хорошо для вкладчиков-физлиц. Если банк Надра ликвидируют, товсе получат свои деньги уже на следующий день, в Укрпромбанке многие вкладчики уже получили свои деньги назад...